Слог

Слог – этӧ сёрнилӧн либо кывлӧн тор, кӧдӧ аркмӧтӧ гласнӧй шы.

Коми-пермяцкӧй кылын кыввез овлӧны ӧтік слогаӧсь (ай, мам, морт, горт), кык слогаӧсь (о-тир, ми-ян), куим да унажык слогаӧсь (чу-жан-ін, вет-лӧт-ны).

Слог вермас сулавны гласнӧй шыись, гласнӧй да согласнӧй шыэзісь, согласнӧй да гласнӧй шыэзісь: а-шын, а-бу, си-зим, бу-сöсь, йöк-тан, кöрт-зыр.

Кӧр кык гласнӧй коласын эм согласнӧй шы, то сія пырас мӧд слогас: ка-га-ок, ту-лыс.

Кӧр кыв шӧрын ордчӧн сулалӧны кык согласнӧй шы, то слоггез коласын нія торйӧтсьӧны: няв-да, бед-дя, сер-мöт, жел-ля.

Öтiк строкаись мöдiк строкаö кыввез вуджöтсьöны слоггез сьöртi. Колӧ видзны тӧдвылын эттшӧм правилоэз:

  1. Кӧр слог сулалö только öтiк согласнöй шыпасiсь, сэк сiйö оз позь кольны строка помö и оз позь вуджöтны: уна-ись (оз позь у-наись), Яро-слав (оз туй Я-рослав), вая (оз позь ва-я).
  2. Кöр шыпас й сулалö слог помын, то сiя кольччӧ, оз вуджöтсьы: кый-ны, сой-ез, туй-ез, мöй-му, но кӧр й сулалö слог пондöтчöмын, сэк сiя вуджöтсьö мöд строкаö: сё-йим, ма-йöг, кы-йöм, дор-йис.
  3. Шыпассэз ъ да ь оз туй янсöтны ны одзись шыпассэзсянь: пась-кöм, озъ-ягöд, медъ-югыт, воть-ва.
  4. Кӧр кылын кык öткодь согласнöй шыпас, сэк нія торйöтсьöны: вӧр-рез, зон-нэз, ой-йис, суй-йыны, Ан-на.
  5. Оз позь торйöтны сочетаннёэз дз, дж, тш, дзз, джж, тшш: посöдз-сö, кадж-нас, кы-тшöн, джо-джжез, нё-джжасьны, по-тшшуйтны.

! Заимствуйтöм кыввез вуджöтсьöны сiдз жö, кыдз роч кылын.

 

 

 

Похожие статьи

Удареннё

Транскрипция

В да л вежсьӧм